Статті

13 Травня 2019, 15:24
Кілограм капусти за долар: що очікує українських споживачів

Цієї весни стрімко подорожчали овочі, що стало приводом для численних жартів у соцмережах: українці жартували, що продукти можна дарувати близьким як цінні подарунки.

Ціни на деякі овочі злетіли так високо, що навіть встигли встановити рекорди. Так, вартість одного кілограма білокачанної капусти врожаю 2018 року в квітні сягала 27 гривень за кілограм — це втричі дорожче, ніж цей овоч коштував в аналогічний період минулого року.

Як пояснили PRM.UA в “Українській аграрній асоціації”, дефіцит і подальше подорожчання овочів стали наслідками не лише сезонного попиту, а й мають більш серйозне й глобальне підґрунтя.

- З чим пов'язана висока вартість на овочі в Україні цієї весни? Які головні причини на даний момент: сезон, відсутність прогнозування, природні чинники тощо?

Зростання цін на овочі з середини зими по кінець весни є сезонним явищем, що спостерігається щороку. Перш за все це пов’язано із відсутністю необхідної інфраструктури для довгострокового зберігання овочевих культур та інтенсивністю експорту вітчизняної продукції восени попереднього року. Відтак, попит залишається таким самим, що і впродовж року, проте пропозиція у цей період значно зменшується, що й спричиняє зростання цін.
Відіграє свою роль в цьому процесі і брак ефективного планування, адже в цьому сегменті аграрного господарства працюють невеликі фермерські та с/г підприємства, які не мають змоги забезпечувати планомірний збут своєї продукції, а віддають перевагу збуту великими партіями на ті ринки, де ціна вища в перші місяці після збору врожаю.
Загалом овочі є дуже ризикованою категорією культур. Для належного задоволення потреб ринку ризик перевиробництва несе не менше загроз аніж ризик недовиробництва.
Відтак час від часу трапляються ситуації, як минулого року з яблуками, коли надто високий показник виробництва спричиняє стрімке зниження цін на продукцію.
Щодо овочів, то упродовж останніх років на фоні відчутно нижчої прибутковості ніж, наприклад, соняшник і зернові, багато с/г виробників скоротили виробництво овочів або переорієнтувалися на інше виробництво (особливо у південних регіонах України, які виробляли левову частку такої продукції).
Для прикладу: у 2018 році посівні площі під цибулею зменшилися на 5%, під капустою на 7%, у порівнянні з 2017 роком. Також зниження урожайності овочів у минулому році відбулося через несприятливі погодні умови. У підсумку обсяг зібраного врожаю цих овочевих культур у минулому році зменшився: по цибулі – зменшення майже на 10%, по капусті – на 5%.
Так, через посуху минулого року країни Європи зібрали погані врожаї овочевих культур, тому ціни на таку продукцію зросли одразу після завершення збору врожаю.
Українським виробникам було вигідно експортувати овочі до країн Європи. Тому з липня 2018 року розмір експорту цибулі стрімко зріс, а сумарно за 2018 рік Україна експортувала 21 тис. тонн цієї продукції, що стало найбільшим показником з 2013 року. Найбільше української цибулі постачали до Румунії, Великої Британії та Польщі.
Аналогічна ситуація спостерігалася і з капустою, сумарно Україна експортувала у 2018 році 8,4 тис. тонн, що стало також найбільшим показником з 2013 року. Однак капусту найбільше постачали до країн СНД, зокрема Білорусі, Молдови.

- Скільки Україна експортувала та імпортувала овочів останні роки?

Щорічні дані щодо експорту-імпорту з 2013 року:

- Яких овочів нині Україні не вистачає і вона їх імпортує?

Зазначені вище фактори призвели до браку овочевої продукції на внутрішньому ринку, тому з початку поточного року Україна збільшила обсяги імпорту овочів борщового набору.
Так, за січень-лютий 2019 року Україна імпортувала понад 30 тисяч тонн цибулі, що удвічі перевищує річний обсяг імпорту такої продукції за 2018 рік. Основні поставки цибулі надходять з країн Центральної Азії. Найбільше цибулі ввезли з Узбекистану – 19 тис. тонн, Казахстану – 11 тис. тонн та Киргизстану – 1 тис. тонн. Тут також слід відмітити, що через підвищений попит на цибулю в країнах Азії уже декілька тижнів підряд експортні ціни на цю продукцію тримаються на досить високому рівні.
Крім того, за перші два місяці поточного року обсяги імпорту моркви, столових буряків та капусти удвічі збільшилися у порівняні з аналогічним періодом 2018 року.

- Звідки на українські прилавки потрапляють овочі в основному в процентному відношенні: фермерські та маленькі господарства?

Не володіємо інформацією про процентне співвідношення. Однак, можемо зазначити, що більшість малих виробників реалізують свою продукцію на місцевих продовольчих ринках, середні орієнтовані на оптовий ринок та торгові мережі, а великі – переважно на оптовий ринок та експорт.

- Коли слід очікувати цінового спаду на овочі?

Ціни триматимуться на приблизно такому ж рівні до нового врожаю, тобто липня-серпня цього року, а поступове зниження цін почнеться уже з червня. Слід зазначити, що в цій ситуації може бути і позитивний момент – через високу вартість «борщового набору» аграрії та фермери можуть збільшити посівні площі під ці культури, а отже до кінця року й на початку наступного – овочевий кошик стане доступнішим.

- Чи є прогноз по групі овочів та фруктів на найближчий період?

Щодо середньої урожайності овочевих культур та фруктів, то вона упродовж останніх років має хоч незначну, але зростаючу динаміку. Цьому сприяють як застосування сучасних технологій, так і високоврожайні сорти. Очікується, що в цьому році середня врожайність овочів має несуттєво зрости, порівняно із минулим роком (~219 ц/га проти 214 ц/га), тоді як урожайність плодів та ягід швидше за все знизиться, порівняно із показником минулого року (~115 ц/га проти 128 ц/га).
При цьому, валовий збір овочів очікується нижчий, ніж у минулому році, що викликано скороченням площ вирощування цих культур, суттєвим зменшенням обсягу опадів у південних регіонах, вже традиційними дефіцитом і дороговизною добрив та високу вартість води для поливу.
Хоч і скорочення площ плодових і ягідних культур не очікується, все ж погодні умови (є повідомлення про масові ураження грибковими інфекціями кісточкових дерев у північних, західних та центральних регіонах через різке похолодання) теж не сприяють зростанню валового збору цих культур, тому врожай фруктів швидше за все теж скоротиться у цьому році, що потягне за собою підвищення ціни на таку продукцію.

- Чи слід очікувати якихось сюрпризів в ціні? Наближається “ягідний” період. Чи тут така сама проблема із відсутністю прогнозування і все залежить від невеличких господарств?

Усе залежить від погодних умов та обсягу зібраного вітчизняного врожаю у цьому сезоні. Поки що погодні умови не дозволяють зробити оптимістичний прогноз щодо цьогорічного врожаю ягід (у період цвітіння була прохолодна та вітряна погода із заморозками).

- Які тенденції з імпорту овочів та фруктів, які не вирощуються в Україні за останні звітні періоди. Наприклад, чи росте попит на авокадо, чи якісь екзотичні фрукти, які прийшлися українському споживачеві до смаку?

У минулому році спостерігалося деяке пожвавлення щодо ввезення екзотичних фруктів в Україну. Так, більше ніж удвічі, у порівнянні з 2017 роком, зросли обсяги імпорту авокадо. У 1,5 рази зросли обсяги постачання ананасів, майже на 30% зросли обсяги цитрусових. Постачання бананів зросло несуттєво лише на 5%.
Також суттєво зросли обсяги постачання цих фруктів у перші два місяці 2019 року. Обсяг імпорту авокадо зріс майже втричі, у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року, ананасів – удвічі, бананів - на 30%, цитрусових - на 20%.
У першу чергу таке збільшення обсягів імпорту екзотичних фруктів пов'язане зі зміною вподобань українського населення.

- Яка вартість добрив, пального, оплата праці, вартість зберігання: збільшиться/зменшиться цьогоріч?

Щодо цього питання важко зробити прогноз, адже на вартість добрив та пального впливають багато факторів.
Зовнішні: оскільки Україна не в змозі забезпечити внутрішній попит власним виробництвом цих товарів, то у переважній більшості ціна та власне сама наявність цих товарів залежить від безперебійного їх постачання із зовнішніх ринків.
Після запровадження ряду обмежень щодо добрив (зокрема санкції, антидемпінгові мита) українські аграрії у минулому році потерпали не стільки від високих цін на добрива, як від їх нестачі та великої кількості неякісного імпортного товару.
Внутрішні: найбільш негативним прикладом було тривале блокування імпорту мінеральних добрив (з країн ЄС, Білорусі, Казахстану, Туреччини та ні.) українськими митниками саме у період підготовки до весняно-польових робіт.
Подібна ситуація спостерігається і у цьому році.
Щодо пального, то очевидно що незначний ріст цін відбуватиметься і надалі. Усе залежить від того: чи надаватиме Мінекономіки РФ після 1 червня спеціальні дозволи на вивезення дизпалива чи скрапленого газу до України; як швидко Україна налагодить постачання цього палива з інших ринків; від добросовісної роботи операторів ринку пального в Україні, які, на жаль, уже спекулюють інформаційними приводами.

ГО "Українська аграрна асоціація" для телеканалу "Прямий".

Інші статті
6 Червня, 00:00
ЄСПЛ визнав, що земельний мораторій порушує статтю №1 Протоколу №1 Європейської конвенції...
22 Січня, 16:42
Нормативна грошова оцінка ріллі по областях України, згідно наказу Мінагрополітики від 18...
14 Червня, 14:10
Інвестиційна привабливість свинарства з 2019 року підвищиться Таку думку висловлюють в...
12 Квітня, 15:30
Нещодавно Світовий банк оновив рейтинг легкості ведення бізнесу. Титул найбільшої...
Хочете бути в курсі останніх новин Української аграрної асоціації?
Підпишіться на оновлення: