У роботі

Проект Закону про обіг земель сільськогосподарського призначення
Дата реєстрації
13 Грудня 2016 р.
Змінено: 19 Гру. 13:45
5535
Автори
Мушак Олексій ПетровичНародний депутат України
Хлань Сергій ВолодимировичНародний депутат України
Різаненко Павло ОлександровичНародний депутат України
Чумак Віктор ВасильовичНародний депутат України
Бєлькова Ольга ВалентинівнаНародний депутат України
Показати всі
Поділитися в соц. мережах
Виконання
Зареєстровано
Журнал змін

ЗАКОН УКРАЇНИ
ПРО ОБІГ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Цей Закон регулює відносини, пов’язані з обігом земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Дія цього Закону не поширюється на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, а також на суспільні відносини, що виникають при відчуженні земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.

Розділ І ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення – передача (перехід) права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення від її власника до набувача земельної ділянки сільськогосподарського призначення;

відчужувач земельної ділянки сільськогосподарського призначення  – власник земельної ділянки сільськогосподарського призначення, право власності якого на земельну ділянку сільськогосподарського призначення переходить до набувача земельної ділянки сільськогосподарськго призначення з урахуванням особливостей, визначених цим Законом та законодавством України;

консолідація земель сільськогосподарського призначення - комплекс узгоджених організаційних, правових, землевпорядних та інших заходів, що полягає в економічно обґрунтованому об’єднанні земельних ділянок сільськогосподарського призначення у масиви земель сільськогосподарського призначення, місце розташування, розміри, конфігурація та склад яких забезпечують ефективне землекористування;

набувач земельної ділянки сільськогосподарського призначення – особа, до якої переходить право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення;

набуття земельної ділянки сільськогосподарського призначення – отримання набувачем земельної ділянки сільськогосподарського призначення права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення;

обіг земель сільськогосподарського призначення - перехід прав власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення від відчужувачів до набувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення у порядку, передбаченому цим Законом та нормами чинного законодавства;суб’єкти відносин із обігу земель сільськогосподарського призначення –  відчужувачі та набувачі земельних ділянок сільськогосподарського  призначення;

рівноцінні земельні ділянки – земельні ділянки сільськогосподарського призначення, нормативна грошова оцінка яких відрізняється не більше, ніж на 10 відсотків.

Стаття 2. Правове регулювання відносин, що виникають у процесі обігу земель сільськогосподарського призначення

Відносини, що виникають у процесі обігу земель сільськогосподарського призначення, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами у галузі земельних відносин,  Цивільним кодексом України, цим Законом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Стаття 3. Набувачі земель сільськогосподарського призначення

Набувачами земельних ділянок сільськогосподарського призначення можуть бути фізичні особи, юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування; держава в особі органів виконавчої влади

Стаття 4. Підстави набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення

Суб’єкти обігу земель сільськогосподарського призначення набувають земельні ділянки сільськогосподарського призначення у власність на підставі:

цивільно-правового договору;

внесення земельних ділянок до статутного капіталу юридичної особи;

прийняття спадщини.

Законом можуть бути передбачені інші підстави набуття права власності на земельні ділянки сілськогосподарського призначення.

Розділ ІІ. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕХОДУ ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Стаття 5. Особливості продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності

Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності здійснюється шляхом проведення електронних земельних торгів.

Стаття 6. Ціна продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності

Стартова ціна продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності не може бути нижчою за її експертну грошову оцінку, що проводиться відповідно до вимог Закону України «Про оцінку земель».

Стаття 7. Особливості продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що перебувають у приватній власності

Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що перебувають у приватній власності, здійснюється за ініціативою їх власників, крім випадків, визначених законами України, з дотриманням вимог, встановлених цим Законом.

Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що перебувають у приватній власності, здійснюється їх власниками шляхом укладення договорів купівлі-продажу з покупцями, або на конкурентних засадах шляхом проведення електронних  земельних торгів.

У випадку продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка перебуває у приватній власності, на конкурентних засадах шляхом проведення електронних земельних торгів, стартова ціна продажу такої земельної ділянки не може бути нижчою за її експертну грошову оцінку, здійснену відповідно до Закону України «Про оцінку земель».

Стаття 8. Перехід права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з меліоративними системами

Перехід права власності на земельну ділянку, на якій розташовані об’єкти інженерної інфраструктури меліоративних систем, а також об’єкти міжгосподарських меліоративних систем не тягне за собою перехід права власності на зазначені об’єкти.

Стаття  9. Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна

Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна, що перебувають у власності фізичних чи юридичних осіб, здійснюється цим особам за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, відповідно до повноважень встановлених статтею 122 Земельного кодексу України без проведення електронних земельних торгів.

У разі необхідності формування земельної ділянки, така земельна ділянка формується на підставі відповідної документації із землеустрою  з урахуванням державних будівельних норм, стандартів і правил щодо розмірів земельної ділянки, які забезпечать умови обслуговування та експлуатації зазначених об’єктів нерухомого майна, розташованих на такій земельній ділянці.

Стаття 10. Відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення банками та іншими фінансовими установами

Відчуження банками та іншими фінансовими установами земельних ділянок сільськогосподарського призначення, право власності на які перейшло до них у рахунок погашення заборгованості за договірними зобов’язаннями, проводиться протягом одного року з дня набуття земельної ділянки такими банками та іншими фінансовими установами на конкурентних засадах шляхом проведення електронних земельних торгів.  При цьому банк або інша фінансова установа зобов’язана виставити набуту земельну ділянку сільськогосподарського призначення на торги (зареєструвати як лот для проведення електронних земельних торгів) протягом двох місяців з дати  набуття права власності.

У випадку, якщо банк або інша фінансова установа, до якої перейшло право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення у рахунок погашення заборгованості за договірними зобов’язаннями, протягом  одного року з дня набуття такої земельної ділянки не відчужить земельну ділянку у відповідності до вимог частини першої цієї статті, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, може здійснити відчуження такої земельної ділянки на конкурентних засадах шляхом проведення електронних земельних торгів й оформити необхідні для відчуження документи, діючи від імені банку або іншої фінансової установи.

У випадку відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, від імені банку або іншої фінансової установи, що передбачено даною статтею, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, не потребує будь-яких додаткових повноважень або оформлення будь-яких уповноважуючих документів банком або іншою фінансовою установою, від імені якої він діє.

За організацію відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення у випадку, передбаченому частиною другою цієї статті, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, отримує плату в розмірі десяти відсотків від ціни продажу земельної ділянки.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, протягом десяти банківських днів перераховує банку або іншій фінансовій установі кошти, отримані в якості оплати за земельну ділянку від покупця, за вирахуванням витрат на організацію та проведення електронних земельних торгів, проведення експертної оцінки земельної ділянки та плати, передбаченої частиною третьою цієї статті.

Стаття 11. Продаж частки у праві спільної власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення

У випадку продажу частки у праві спільної власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення переважне право на придбання такої частки мають співвласники.

У випадку продажу частки у праві спільної власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення власник частки зобов’язаний письмово повідомити всіх співвласників земельної ділянки про продаж частки із зазначенням ціни та умов продажу не менше ніж за тридцять календарних днів до продажу.

Якщо власник частки у праві спільної власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення не отримає відмови від придбання частки або згоди на придбання частки на запропонованих у повідомленні умовах від жодного із співвласників протягом тридцяти календарних днів з дати відправлення співвласникам повідомлення про продаж частки, частка у праві спільної власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення продається її власником у порядку, передбаченому статтею 8 цього Закону.

Стаття 12. Збереження права користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення при переході права власності на неї

Перехід права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення не припиняє право користування земельною ділянкою, крім випадку коли в одній особі поєднується власник та користувач земельної ділянки, та не є підставою для внесення змін до положень таких договорів, які регулюють підстави їх  розірвання, якщо інше не передбачено такими договорами.

До особи, яка набула право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення переходять права та обов’язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами користування земельною ділянкою. 

Стаття 13. Проведення електронних земельних торгів

Електронні земельні торги організовуються та проводяться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 14. Обмін земельними ділянками сільськогосподарського призначення

Власник земельної ділянки сільськогосподарського призначення має право обміняти її на рівноцінну земельну ділянку відповідно до законодавства.

За згодою власника йому може бути передано у власність іншу земельну ділянку більшої вартості, що передбачає виплату власником різниці у
вартості такої земельної ділянки, або меншої, що передбачає виплату власнику різниці у вартості такої земельної ділянки.

Стаття 15. Порядок та умови консолідації земель сільськогосподарського призначення

Порядок та умови консолідації земель сільськогосподарського призначення встановлюється законом.

Розділ ІІІ. ОБМЕЖЕННЯ ОБІГУ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Стаття 16. Особливості зміни цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення

Зміна цільового призначення земельної ділянки сільськогосподарського призначення може бути здійснена не раніше 3 років з моменту набуття власником права власності на таку земельну ділянку, крім випадків відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону.

Стаття 17. Особливості укладення договору дарування земельної ділянки сільськогосподарського призначення та спадкового договору щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення

Договір дарування земельної ділянки сільськогосподарського призначення або спадковий договір щодо земельної діяляки сільськогосподарського призначення може укладатися виключно стосовно земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у приватній власності громадян.

Стаття 18. Особливості застави земельних ділянок сільськогосподарського призначення

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення не можуть передаватися у заставу з метою забезпечення зобов’язань перед кредиторами, які згідно з положеннями цього Закону не можуть виступати набувачами земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Не допускається заміна кредитора у зобов’язанні на особу, яка відповідно до цього Закону не може виступати набувачем земельних ділянок сільськогосподарського призначення, якщо виконання такого зобов’язання забезпечено заставою земельної ділянки сільськогосподарського призначення або часткою у праві спільної власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

Стаття 19. Мінімальні розміри земельних ділянок сільськогосподарського призначення

Забороняється здійснювати поділ земельної ділянки сільськогосподарського призначення, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва або фермерського господарства, якщо в результаті його утвориться хоча б одна земельна ділянка площею менше 1 гектару, крім випадків поділу земельної ділянки сільськогосподарського призначення з метою приєднання  частини такої земельної ділянки до іншої суміжної земельної ділянки в процесі консолідації земель, поділу земельної ділянки сільськогосподарського призначення за рішенням суду, у порядку спадкування або поділу земельної ділянки необхідної для суспільних потреб.

Стаття 20. Відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення власником, якому відповідно до законодавства вони не можуть належати на праві власності

Особи, які набули у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення, однак згідно вимог цього Закону не можуть мати такі земельні ділянки у власності, зобов’язані відчужити такі земельні ділянки протягом одного року з дати набуття права власності. При цьому такі особи зобов’язані виставити набуті у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення на торги (зареєструвати як лоти для проведення електронних земельних торгів) протягом двох місяців з дати  набуття права власності.

Встановлений частиною першою цієї статті однорічний строк не підлягає продовженню.

У випадку, якщо особи, зазначені у частині першій цієї статті, які набули у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення, не відчужили такі земельні ділянки протягом одного року з дати набуття права власності, відчуження таких земельних ділянок може здійснюватися центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на конкурентних засадах шляхом проведення електронних земельних торгів й оформлення необхідних для відчуження документів, діючи від імені осіб, визначених у частині першій цієї статті. При цьому  центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, не потребує будь-яких додаткових повноважень або оформлення будь-яких уповноважуючих документів власником земельної ділянки.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, протягом десяти календарних днів перераховує особам, визначеним у частині першій цієї статті, кошти, отримані в якості оплати за земельну ділянку від покупця, за вирахуванням витрат на організацію та проведення електронних земельних торгів, проведення експертної оцінки земельної ділянки та плати, передбаченої частиною третьою цієї статті.

Якщо отримані від продажу кошти з будь-яких причин не можуть бути перераховані особам, визначеним частиною першою цієї статті, такі кошти розміщуються на депозитному рахунку нотаріуса протягом десяти календарних днів з дати отримання коштів від покупця, про що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, зобов’язаний письмово повідомити осіб, визначених частиною першою цієї статті.

Відчуження частки у праві спільної власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення здійснюється в порядку встановленому цією статтею.

У випадку відчуження частки у праві спільної власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на конкурентних засадах через електронні земельні торги, додаткові повідомлення співвласників земельної ділянки не потребуються.

Стаття 21. Передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення приватної власності у користування центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин

У випадку, якщо земельна ділянка сільськогосподарського призначення продається  центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та/або якщо така земельна ділянка з будь-яких підстав не була продана на електронних земельних торгах протягом одного року з моменту реєстрації такої земельної ділянки як лота на електронних земельних торгах, та/або якщо земельна ділянка не використовується за цільовим призначенням власником або користувачем за цільовим призначенням на встановлених законом підставах, центральний орган  виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, має право від імені власника земельної ділянки, без оформлення  будь-яких уповноважуючих документів, укласти договір оренди або будь-який інший цивільного-правовий договір, який передбачає передачу земельної ділянки у користування за цільовим призначенням, третій особі на строк до одного року.

За організацію укладення  договору оренди або будь-якого іншого цивільного-правового договору, який передбачає передачу земельної ділянки у користування за цільовим призначенням, у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, отримує плату в розмірі десяти відсотків від передбаченого договором розміру орендної плати або плати за користування земельною ділянкою за весь період, на який така земельна ділянка передається в оренду або в користування.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, перераховує кошти, отримані в якості орендної плати або плати за користування земельної ділянки, власникові земельної ділянки протягом десяти банківських днів з дати отримання таких коштів,  за вирахуванням витрат на  укладення  договору оренди або будь-якого іншого цивільного-правового договору, який передбачає передачу земельної ділянки у користування за цільовим призначенням, проведення експертної оцінки земельної ділянки та плати, передбаченої частиною другою цієї статті.

Стаття 22. Граничні розміри земельних ділянок сільськогосподарського призначення

У приватній власності фізичної особи можуть перебувати земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею до 500 гектарів, крім набуття таких земельних ділянок у спадщину.

До загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення у приватній власності однієї особи включається площа належних їй земельних ділянок, площа частки у власності на земельну ділянку, якою ця особа володіє на праві спільної часткової власності, та площа земельних ділянок, якою ця особа володіє на праві спільної сумісної власності.

 У разі успадкування земельних ділянок (крім успадкування за законом) та перевищення внаслідок цього загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, яка може перебувати у власності однієї особи, така особа зобов’язана протягом одного року з дня набуття права власності на такі земельні ділянки привести загальну площу належних йому земельних ділянок до 500 гектарів шляхом їх відчуження.

При набутті у власність фізичною особою земельних ділянок загальна площа яких перевищує 200 гектарів за договорами купівлі-продажу, така особа має подати електронну декларацію, з документами, які підтверджують доходи такої особи.

Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення, яка може перебувати у власності юридичної особи, незалежно від форми власності, з урахуванням площі  земельних ділянок осіб, пов’язаних з нею відносинами контролю, не може перевищувати 33 відсотків площі сільськогосподарських угідь території об’єднаної територіальної громади та/або району.

Розділ ІV. ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.       Цей Закон набирає чинності з 1 липня 2017 року.

2.   Купівля-продаж або іншим чином відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, дозволяється:

щодо земель державної та комунальної власності – з дати набрання чинності цим Законом;

щодо земель приватної власності – з 1 липня 2018 року.

3.   На період з дати набрання чинності цим Законом до 1 січня 2020 року набувачами земельних ділянок сільськогосподарського призначення можуть бути:

громадяни України;

територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування;

держава в особі органів виконавчої влади, відповідно до повноважень визначених статтею 122 Земельного кодексу України;

Юридичні особи всіх форм власності, зареєстровані за законодавством України, можуть набувати у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення з 1 січня 2020 року.

Іноземці, особи без громадянства – можуть набувати у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення з 1 січня 2030 року.

4.   На період з дати набрання чинності цим Законом до 1 січня 2020 року продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється за нормативною грошовою оцінкою, вартість земельної ділянки не може бути нижчою за 20 річних орендних плат виходячи з середньої орендної плати по відповідному району.

5. Об’єднані територіальні громади, створені відповідно до перспективного плану формування спроможних громад, набувають право розпоряджатися землями сільськогосподарського призначення державної власності, відповідно до вимог статті 122 Земельного кодексу України з 1 липня 2017 року.

6. На період з дати набрання чинності цим Законом до 1 січня 2020 року земельні ділянки сільськогосподарського призначення, частки у праві спільної власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення не можуть бути внеском до статутного (складеного, іншого) капіталу юридичних осіб..

7. З дати набрання чинності цим Законом  переходять у комунальну власність землі та земельні ділянки під польовими дорогами, в тому в числі проектними, лісосмугами, господарськими дворами (фермами, токами тощо), інші земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які за рішенням загальних зборів членів колективних сільськогосподарських підприємств і організацій не підлягали паюванню, якщо такі землі чи земельні ділянки не передані у власність у порядку, визначеному законом.

Земельні ділянки, зазначені у цьому пункті, переходять у власність територіальної громади в особі відповідної сільської, селищної, міської ради, на території якої вони знаходяться. Якщо земельні ділянки знаходяться на території декількох сільських, селищних чи міських рад або за їх межами, то такі земельні ділянки переходять у власність територіальної громади в особі відповідної районної чи обласної ради.

8. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) У Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3-4, ст. 27):

у статті 12:

назву статті 12 викласти в такій редакції:

«Стаття 12. Повноваження сільських, селищних, міських рад та об’єднаних територіальних громад у галузі земельних відносин»

у частині першій:

абзац перший викласти в такій редакції:

«До повноважень сільських, селищних, міських рад та об’єднаних територіальних громад у галузі земельних відносин належить:»

доповнити пунктом «а-1)» такого змісту:

«а-1) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом;»;

у статті 22:

доповнити пунктом «д» такого змісту:

«д) іноземцям, особам без громадянства – для ведення особистого селянського господарства, садівництва, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства»;

частину п’яту виключити;

частину четверту статті 81 виключити;

у статті 82:

частину першу викласти у такій редакції:

«1. Юридичні особи можуть набувати у власність земельні ділянки у разі:

а) укладення цивільно-правового договору;

б) внесення земельних ділянок її засновниками (учасниками) до статутного капіталу;

в) прийняття спадщини;

г) виникнення інших підстав, передбачених законом».

статтю 90 доповнити частиною третьою такого змісту:

«3. Власники земельних ділянок сільськогосподарського призначення реалізують права, передбачені частиною першою цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про обіг земель сільськогосподарського призначення»;

абзац перший частини першої статті 116 доповнити словами «чи електронних земельних торгів;

у статті 118:

частини першу та другу виключити;

частину шосту викласти в такій редакції:

«6. Громадяни, визначені статтею 121 цього Кодексу, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею»;

статтю 119 виключити;

статтю 121 викласти в такій редакції:

«Стаття 121. Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам - ветеранам війни та іншим особам, на яких поширюється дія Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»

Громадяни України - ветерани війни та інші особи, на яких поширюється дія Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара».

статтю 122 доповнити новою частиною «1-1» такого змісту:

«1-1. Об’єднані територіальні громади, створені відповідно до Перспективного плану формування спроможних громад, передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб та вільні земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташовані за межами населених пунктів на території об’єднаної територіальної громади без зміни їх цільового призначення»;

у статті 128:

частину першу викласти у такій редакції:

«1. Продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень визначених статтею 122 цього Кодексу.

Продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, здійснюється державними органами приватизації у порядку, що затверджує Кабінет Міністрів України.

Особливості продажу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, встановлюються законом.

Особливості продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення встановлюються цим Кодексом та Законом України «Про обіг земель сільськогосподарського призначення»;

частину восьму викласти у такій редакції:

«8. Ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться суб’єктами господарювання, які є суб’єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до закону, на замовлення органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Ціна земельної ділянки площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд визначається за нормативною грошовою оцінкою, вказаною в технічній документації. Фінансування робіт з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється за рахунок внесеного покупцем авансу, що не може бути більшим ніж 20 відсотків вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки.

Стартова ціна продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності не може бути нижчою за її експертну грошову оцінку, що проводиться відповідно до вимог Закону України «Про оцінку земель».

Сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки. У разі відмови покупця від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сума авансового внеску не повертається»;

статтю 130 викласти у такій редакції:

«1. Покупцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення, визначених Законом України «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», можуть бути:

а) громадяни України;

б) територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування;

в) держава в особі органів виконавчої влади, відповідно до повноважень визначених статтею 122 Земельного кодексу України;

г) юридичні особи всіх форм власності, зареєстровані за законодавством України;

ґ) іноземці, особи без громадянства»;

статтю 132 доповнити частиною п’ятою такого змісту:

«5. Особливості змісту угод про перехід права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, укладених за результатами проведення електронних земельних торгів, визначаються законом».

у статті 134:

назву викласти у такій редакції:

«Стаття 134. Обов'язковість продажу земельних ділянок державної або комунальної власності на конкурентних засадах».

частину першу викласти у такій редакції:

«1. Земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах у формі аукціону або електронних земельних торгах) з урахуванням особливостей, передбачених законом, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті».

доповнити частиною четвертою такого змісту:

«4. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності, які можуть бути продані без проведення земельних (електронних земельних) торгів визначаються цим Кодексом та Законом України «Про обіг земель сільськогосподарського призначення».

у статті 135

частину першу та другу викласти у такій редакції:

«1. Земельні торги проводяться у формі аукціону.

2. Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою і четвертою статті 134 цього Кодексу.

Продаж земельних ділянок державної власності разом з розташованими на них об'єктами, що підлягають приватизації, на земельних торгах здійснюється державними органами приватизації у порядку, встановленому цим Кодексом, з урахуванням вимог законодавства з питань приватизації.

Продаж земельних ділянок, що перебувають у приватній власності, або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) може здійснюватися на земельних торгах з ініціативи власників земельної ділянки. У такому разі земельні торги регулюються положеннями цього Кодексу, якщо інше не передбачено законом чи договором з виконавцем земельних торгів.

Звернення стягнення на земельні ділянки або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється державним виконавцем під час виконання рішень, що підлягають примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей підготовки до проведення та проведення земельних торгів, визначених цим Кодексом, Законом України «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» та діючим законодавством».

доповнити частиною тринадцятою такого змісту:

«13. Електронні земельні торги щодо продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення організовуються та проводяться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України»;

назву статті 136 викласти у такій редакції:

«Стаття 136. Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах у формі аукціону»;

назву статті 137 викласти у такій редакції:

«Стаття 137. Підготовка до проведення та порядок проведення земельних торгів у формі аукціону»;

назву статті 138 викласти у такій редакції:

«Стаття 138. Встановлення результатів земельних торгів у формі аукціону»;

назву статті 139 викласти у такій редакції:

«Стаття 139. Оприлюднення результатів земельних торгів у формі аукціону»;

пункт «е» частини першої статті 140 викласти у такій редакції:

«е) невідчуження земельної ділянки особами, встановленими Законом України «Про обіг земель сільськогосподарського призначення»»;

доповнити частин першу статті 143 пунктом «є» такого змісту:

«є) відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення у порядку, передбаченому Законом України «Про обіг земель сільськогосподарського призначення»;

частину першу статті 149 викласти в такій редакції:

«1. Земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб, на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом, за рішенням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження цими ділянками відповідно до статті 122 цього Кодексу»;

пункти 13 – 15 розділу Х “Перехідні положення” виключити;

2) Частину першу статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування» (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст.170) доповнити новим пунктом такого змісту:

«територія територіальної громади – це територія в межах якої територіальна громада села, селища, міста реалізує свої повноваження щодо вирішення питань місцевого значення в межах  Конституції і законів України».

3) У Законі України «Про іпотеку» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 38, ст.313; 2006 р., № 13, ст.110):

частину першу статті 15 викласти у такій редакції:

«Іпотека земельних ділянок здійснюється відповідно до цього Закону. Заборони та обмеження щодо відчуження і цільового використання земельних ділянок, встановлені Земельним кодексом України та/або іншими законами, є чинними при їх іпотеці»;

частину другу статті 15 викласти у такій редакції:

«Реалізація переданих в іпотеку земельних ділянок сільськогосподарського призначення при зверненні стягнення на предмет іпотеки здійснюється на прилюдних торгах, крім випадків реалізації земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, ведення фермерського господарства, ведення підсобного сільського господарства, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, земельних часток (паїв). Реалізація переданих в іпотеку земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, ведення фермерського господарства, ведення підсобного сільського господарства, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, земельних часток (паїв) при зверненні стягнення на предмет іпотеки здійснюється на конкурентних засадах шляхом проведення електронних земельних торгів. Покупцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення можуть бути особи, визначені Земельним кодексом України з врахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про обіг земель сільськогосподарського призначення»;

статтю 36 доповнити частиною пятою такого змісту:

«Положення цієї статті не застосовуються до  іпотечних договорів та договорів про задоволення вимог іпотекодержателя, якщо предметом іпотеки є земельна ділянка сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, ведення фермерського господарства, ведення підсобного сільського господарства, земельна ділянка, виділена в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, земельна частка (пай)».

4) статтю 62 Закону України «Про виконавче провадження» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 19-20, ст.142; 2013 р., № 40, ст. 540; 2014 р., № 34, ст.1166 ) доповнити частиною тринадцятою такого змісту:

«13. Реалізація земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, ведення фермерського господарства, ведення підсобного сільського господарства, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, земельних часток (паїв) здійснюється на електронних земельних торгах згідно Закону України «Про обіг земель сільськогосподарського призначення»».

5) Частину сьому статті 5 Закону України «Про особисте селянське господарство» (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 29, ст.232) виключити.

6) У пункті 3 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 13, ст.113):

а) у підпункті “б” слова “1 відсоток суми договору” замінити словами “1 відсоток від нормативної грошової оцінки земельної ділянки”;

б) доповнити підпунктом “б1” такого змісту:

б1) за посвідчення договорів купівлі-продажу, дарування, міни, інших цивільно-правових угод щодо відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення у перших три роки з дня укладання договору відчуження, за яким ця ділянка перейшла у власність відчужувача, – 90 відсотків з різниці від вартості.

10. Рішення про надання дозволу громадянан на розроблення документації із землеустрою для передачі безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації,       не виконанні на момент набуття чинностиі цим Законом підлягають виконанню відповідно до вимог цього Закону.

11. Розроблена та не затверджена документації із землеустрою для передачі безоплатно у власність громадянам земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, на момент набуття чинностиі цим Законом підлягає затвердженню відповідно до вимог цього Закону.

12. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк після опублікування цього Закону:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

розробити нормативно-правові акти, передбачені цим Законом;

забезпечити прийняття центральними органами виконавчої влади України нормативно-правових актів, передбачених цим Законом.

 

Голова Верховної Ради                                                                  

          України              

Мета
Змінено: 13 Гру. 13:45

Метою прийняття законопроекту є правове врегулювання питань, пов’язаних з відкриттям ринку земель в Україні, запровадження при цьому особливого механізму обігу земель сільськогосподарського призначення зі збалансованим дотриманням та захистом приватних, громадських, суспільних та держаних інтересів.

Завдання
чи проблеми, на розв'язання яких спрямований даний проект
Змінено: 13 Гру. 13:45

1. Ефективне врегулювання відкриття, організації, функціонування ринку землі сільськогосподарського призначення.

2. Формування основ обігу земель сільськогосподарського призначення та ефективного використання земель.

3. Закладення правового регулювання ефективного використання земель.

4. Забезпечення правового регулювання, яке сприяє розвитку аграрного сектору економіки держави та залученню інвестицій в економіку України.

5. Передбачення прозорих механізмів обігу земель сільськогосподарського призначення.

6. Недопущення спекулятивних операцій із землями сільськогосподарського призначення.

Результати
які очікуються при впровадженні даного законопроекту
Змінено: 13 Гру. 13:45

Прийняття та застосування запропонованого законопроекту забезпечить можливість:

  • організувати ефективний ринок земель сільськогосподарського призначення зі збалансованим дотриманням та захистом приватних, громадських, суспільних та держаних інтересів;
  • мінімізувати корупційні прояви у ході продажу земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності завдяки продажу таких земель виключно на електронних торгах;
  • підвищити рівень конкуренції в ході купівлі-продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення як одного з ключових активів країни;
  • мінімізувати ризики дискримінації покупців земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
  • формувати справедливу ринкову ціну на земельні ділянки сільськогосподарського призначення;
  • залучити інвестиції у агропромисловий комплекс та країну в цілому.
Журнал змін
Дати і назви стадій, які проходить законопроект
19 Грудня 2016
Надано для ознайомлення
16 Грудня 2016
Направлено на розгляд Комітету
13 Грудня 2016
Передано на розгляд керівництву
Показати більше
Хочете бути в курсі останніх новин Української аграрної асоціації?
Підпишіться на оновлення: